www.Prokop.Su - Поэтический сайт Юрия Прокопенко

Своя дорога

Поэзия

alt

 

Залишки любові

О любви

alt

 

Про сни і прозу

Философская лирика

alt

 

Товариш полковник

Поэзия


Товариш полковник відайте наказ,
Ми добровольці, ми звільняли Донбас,
Зброю добули собі у бою,
За батьківщину, неньку свою,
Товариш полковник насипало нам,
Важко ховатись гарячим серцям,
Як воювати – на половину?
Хто на війні знайде середину?
Товариш полковник у нас є двохсоті,
Снайпер завжди тут при роботі,
Душа вже без тіла,  і без автомата,
Ми помстимося, у нас брат за брата,
Товариш полковник, це кровна посвята,
На зло ворогам – патріотів багато,
Ми маємо силу, ми маємо волю,
Бо ми українці, терплячі до болю,
Товариш полковник, віддайте наказ,
Вже ангели з неба доспівують джаз,
Бо навіть на небі, де мир і любов,
Волає до Бога пролитая кров,
І мариться нам,  що немає тривоги,
Ми з честю дійшли до перемоги…
Відкриєм вогонь до поки є час,
Товариш полковник, віддайте наказ!

© Юрій Прокопенко
Фото Espreso.tv


alt

 

Весна - час літати

Поэзия

alt

Ти м’яко ступала в весняні траві,
У лісі де з осені листя пожовкле,

Думками блукала десь уві сні,
Притихли дерева і ніби замовкли,
І ніби не було поразки в очах,
Осінніх пригод і зимових гулянок,
І ніби не капали сльози в дощах,
Занедбаних мрій і пустих обіцянок,
Весна заспівала акапельні пісні,
Ти руки підняла як крила,
У лісі веснянім, немов уві сні,
Насправді, як пташка злетіла.

 

Хрещений ранковим транспортом і Дейлом Карнегі

Иронические стихи

Всі твої недоспані, ранкові «стендапи»
І вічні поневіряння по електронні мапі,
Де у транспорті тобі наступали на ноги,
Ти крив їх матом, прямісінько по між роги,
Разом з перегаром і дешевим одеколоном,
Ти кохав  їх  у  вуха добірним жаргоном,
При собі маючи книжку Карнегі,
Яку подарували небайдужі колеги,
Але в громадському транспорті і особливо з ранку,
Люди хворіють на сказ, або на «борзянку»,
Тому навіть Дейл Карнегі безсилий,
Якби він там був, то його б просто вбили,
І винесли б на зупинці вперед ногами,
Разом з чиїмись прокльонами і матюками,
З викраденими у поспіху гаманцями,
З хлібом – сіллю до узбіччя, або до ями,
З розбитими окулярами, без надії прийти до тями,
Краще, сидів би той Карнегі в Штатах,
І не гуляв би по електронних мапах,
Навіть у вигляді популярної книжки,
В пошуках читача або моральної інтрижки,
Бо свідомість – то майже абстрактна річ,
В когось темна, дрімуча, як в лісі ніч,
Тому хочеться лише добратися на роботу,
Не перетворюючись на невідому істоту,
Яка лається матом, але читає Карнегі,
То, все кляті колеги і їх обереги,
Але ти заходиш до офісу, наче до дому,
Схожий на мерця в тілі живому,
Без пафосу, понтів і без гарних манер,
Підручником Карнегі хрещений кур’єр.

alt

 

Ти будеш там

Поэзия

alt

 

Розійшлись...

О любви

alt

 

Мати Україна

Поэзия

Горем сплетені віночки,
Одягли світанки,
Кров’ю вишиті сорочки,
Страждань вишиванки,
Не радіють мої діти,
Бо така вже вдача,
Їм загиблих хоронити,
Співом «плине кача»,
Ночувати в бліндажах,
Серед снів бетонних,
Смуток, розпач в головах,
На плечах жертовних,
Їм під гуркіт канонад,
Весну зустрічати,
Бо по них, із всіх гармат,
Почали стріляти.
Ой, не чути,ні зозулі,
Ні якої пташки,
Бо на дворі свистять кулі,
Вижить дуже важко,
Не залишили нічого,
Лиш славу і волю,
Покоління молодого,
Додали до болю.
Але біль усіх єднає,
Стає всенародним,
І немає хати з краю,
Коли брат бездомний.
Мій народе – ти є сила,
Дух твій – невмирущій,
Непохитний наче брила,
З року в рік ще дущій,
Ворог тягне у труну,
Каже що руїна….
Ще не вмерла, і не вмру,
Бо Я – Україна!
  ©  Юрій Прокопенко.
alt

 

Зайшла весна

Поэзия

Дощами у вікно постукала весна,
Стоїть промокла на порозі,
С собою перші квіти принесла,
Ховала їх під снігом, при дорозі.

Розчулений пташиним ніжним співом,
Впустив весну до сонної оселі,
Розбурханий захоплюючим дивом,
Бо диво і весна – то паралелі.

Весна тепло дарити ніби згодна,
Але приховує в тумані таємниці,
Вона, не наче жінка первородна,
Життя стрімкого нова одиниця.

Думки на вітер, свіжі відчуття,
Закоханість вдихаю на всі груди,
Зайшла весна, босоніж, без взуття,
Мене знайшла, і значить щастя буде!
  ©  Юрій Прокопенко.

 

Хотите поддержать сайт?

Вам сюда →

Вход | Регистрация



Последнее на форуме

Больше тем »

Facebook

Партнеры