www.Prokop.Su - Поэтический сайт Юрия Прокопенко

БЕЗ ОБІЦЯНОК

Поэзия

Ми з тобою ні друзі, ні вороги,

а так…

Маємо на згадку яскраве минуле,

спільне,

Кожен з нас платить за торги,

мідяк,

Кожен натомість отримує кухоль,

зілля.

Ти живеш сама, як поранена пташка,

без льоту,

Я живу один, ніби впійманий пугач,

кімнатний,

З голови, завжди, викидати важко,

дрібноту,

Особливо коли дрібнота – це туга,

приватна.

І коли в подушках тихо очі стуляю,

на ранок,

Ніби п’ю, як ти – зілля з кухля снів,

та ілюзій,

Навіть у спільних снах – я не даю,

обіцянок,

Напевне тому ми досі – ні вороги,

ні друзі…

© Юрій Прокопенко

alt

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Хотите поддержать сайт?

Вам сюда →

Вход | Регистрация



Последнее на форуме

Больше тем »

Facebook

Партнеры